ВСЕ

У Новомосковську дерусифікують кілька вулиць

На наступній сесії Новомосковської міської ради планують змінити назви кількох міських вулиць.
Передусім прибрати з міста таку назву вулиці як Московська, змінивши її на Маріупольську.
По-друге, повернути історичні назви площі Перемоги – Соборна площа, і вулиці Бойовій – Йорданська.
По-третє, віддати належне пам’яті визначної постаті в історії Новомосковська – Кирила Тарловського.
По-четверте, уславити в назві вулиці бойові й трудові заслуги єдиної військової частини, розташованої в Новомосковську - 194-го понтонно-мостового полку, перейменувавши вулицю Тургенєва, де розташована частина, на вулицю Військових залізничників.
По-п’яте, засвідчити повагу й подяку українського народу прем’єр-міністру Великої Британії Борису Джонсону, перейменувавши вулицю Леваневського на вулицю його імені.
І, по-шосте, відзначити жертовність і самовідданість тих, хто нарівні з державою дбає про армію й переселенців у період війни – волонтерів, перейменувавши вулицю Горького на Волонтерську.
Обговорення пропозицій щодо перейменування цих вулиць активно йдуть у Телеграм-каналі міського голови та під його постами на сторінці в Фейсбуці. Переважна більшість відгуків - близько 70% – «за».
Водночас містян турбує питання, чи потрібно буде після перейменування вносити зміни в ті чи інші документи.
Як пояснив начальник юридичного відділу міськвиконкому Павло Фролов, оскільки зміна назви вулиці не є зміною реєстрації місця проживання, то перереєстрацію місця проживання робити не треба. Вносити зміни до документів, що засвідчують право власності на нерухомість, теж не треба. Вони всі залишаються чинними.
Стосовно інших зросійщених назв міських вулиць. Їх теж треба прибирати. Загальна тенденція по Україні: на карті нашої держави не має залишитись жодного сліду з часів колонізації й диктатури. Україна – для нас, а не для росіян.
Зараз дехто намагається проштовхувати ідею «хороших росіян» - мовляв, треба б залишити в назвах вулиць їхніх письменників, полководців тощо. Стандартно розводять руками: «Що вони вам поганого зробили?»
Зробили! Суть і мета дерусифікації полягає в тому, щоб нав’язана мешканцям України російська культура й викривлена історія поступово поступились українській культурі й історії місцем, яке їм належить за правом. І яке вони втратили внаслідок століть русифікації й брехні. За їхньою версією історії, ми як народ взагалі не маємо права на існування!
Люди, які захищають тих чи інших російських персонажів, насправді боронять межі своєї прихованої ідентичності - російської, радянської. Це ідентичність, у якій на п’єдесталах стоять російські, а не українські персонажі. На четвертому місяці війни вже зрозуміло, що ті, хто не готовий відмовитися від усього російського, якраз і виявляються колаборантами, навідниками ракет і охоче йдуть у гауляйтери на окупованих територіях. Це адвокати кровожерливої імперії!
Словом, боротьба з росією може бути тільки повною і беззастережною. Ніяких винятків!
Звичайно, можна спрогнозувати, що цей підхід може бути колись переглянутий за умови, що росія повністю змінить свою агресивну політику щодо України, поверне всі території і все вкрадене – включно з унітазами й собачими будками, виплатить репарації та визнає відповідальність за геноцид українців. А ще – коли припиняться крики «Можем пафтаріть!» і оце нинішнє божевілля російського народу, який у своїй більшості підтримує агресивні дії свого фюрера. Ось тоді й поговоримо – хто хороший росіянин, а хто не дуже. Та зважаючи на пихатість росіян, у такий сценарій взагалі мало віриться.
Тільки в максимально повному форматі дерусифікація має сенс і справді важлива – адже вона допоможе принаймні нашим дітям і онукам захиститися від російських бомб і ракет.
- В Синельниковому планують перейменувати вулицю Новомосковську, там жителі вважаючи цю назву надто токсичною. Вони це можуть зробити на сесії. Як я вже раніше заявляв, ми з назвою свого міста визначатимемося, коли до міста повернуться ті, хто його залишив на період війни, - наголосив міський голова Сергій Рєзнік. - А щодо назв інших вулиць, які мають російське коріння, то з цією культурологічною окупацією треба закінчувати. Але я хочу почути з цього приводу думку жителів цих вулиць. Потім поступово виноситимемо ці питання на сесії. Нас ніхто не жене. Обговорюємо. Пропонуємо.

Наразі проєкти рішень, ініційовані міським головою, обговорюються на засіданнях депутатських комісій. Що затвердять депутати – ми вас проінформуємо в наступному номері газети.

Довідково.
Сучасний провулок Парковий нашого міста історично носив ім'я Кирила Тарловського (1709-1784 рр.) – видатного церковно-політичного діяча, широко відомого також своєю меценатською діяльністю на благо Присамарського краю. Зокрема, своїм коштом Кирило Тарловський допомагав українським селянам осідати в селах біля Самари та в хуторах, які розташовувалися на землях Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря. До речі, саме за сприяння цієї особистості - фундатора краю - на території монастиря побудували кам'яний храм, який зберігся до наших днів.
Кирило Тарловський, хоч і мав впливові зв’язки, але не прагнув влади чи розкоші, а присвятив своє життя розвитку нашого краю. Вулиця, на якій стояв дім мецената у Новомосковську, носила його ім’я, але за радянських часів була перейменована на провулок Парковий.

Троїцький собор - душа нашого міста. Побудований козаками, він уособлює собою духовне багатство нашого народу. В січня 2020 року мав стартувати процес реконструкції площі навколо собору. Але війна поставила ці плани на паузу.
Ця площа завжди називалася Соборною, але за радянських часів була перейменована на площу Перемоги, а сам собор на довгі роки використовувався не за призначенням.
Чи підтримуєте ви перейменування згаданих вулиць і площ? Висловлюйтесь під публікаціями міського голови в Фейсбуці, голосуйте в його Телеграм-каналі «Міський голова – Сергій Рєзнік».