ВСЕ

Сміливість не дається напрокат. ФОТО

5 квітня російські окупанти завдали ракетного удару по Новомосковську. Це був уже не перший «подарунок від братнього народу». Але саме цей мав наймасштабніші наслідки – на нафтобазі, що знаходиться на Кулебівці, внаслідок влучання ракети в резервуар з пальним виникла пожежа.
- О 22.30 вибухнули три резервуари, стався розлив і займання пального. Ще три резервуари загорілися, - розповів полковник служби цивільного захисту Едуард Горбачов, який очолив роботу підлеглих з ліквідації надзвичайної ситуації. - Для приборкання вогняної стихії було залучено 46 вогнеборців і 11 машин спецтехніки. Через велику інтенсивність вогню на площі понад 500 квадратних метрів цій пожежі надали високий ступінь небезпеки. О 7.35 наступного ранку пожежу локалізували. Головне – людських жертв немає.
За сухими словами керівника – неймовірна витримка, сила духу, рішучість усього особового складу. Не можна навіть уявити, що відчувають люди, робота яких – лізти в пекло…
Цього разу в саме пекло довелося кидатися полковнику служби цивільного захисту Олегу Гузієнку, підполковникам служби ЦЗ Дмитру Ніколаєнку, В’ячеславу Воскобойнику і Дмитру Шиману, майорам служби ЦЗ Денису Міхеєву, Андрію Мировському і Дмитру Ковальчуку, старшим лейтенантам служби ЦЗ Володимиру Троніку і Володимиру Бакуму, старшому прапорщику Руслану Гвоздіку, прапорщикам служби ЦЗ Ярославу Крижановському, Олександру Червоноштану, Сергію Поломаренку, Вадиму Білоконю, Геннадію Вольвецькому і Геннадію Іванчуку.
- Нам була поставлена бойова задача - якомога скоріше приборкати вогонь і ліквідувати наслідки надзвичайної ситуації, - розповів один з героїв вогняної битви Руслан Гвоздік. – За 27 років служби рятувальником я з пожежею такого масштабу зустрівся вперше. Але вагань не було у жодного з нас. В таких ситуаціях одна хвилина вагань може призвести до незворотнього. Ми звикли, це наша щоденна робота. У кожному з хлопців мого відділення я впевнений, як у собі самому – без цього досягти успіху в такій діяльності просто неможливо. Діяли ми чітко і злагоджено. Пожежний поїзд, який підійшов нам на підмогу з Дніпра, не зміг під’їхати на відстань, що дозволила б йому взяти участь у тушінні. Тому працювали з машин. У кожного розрахунку були свої задачі – одні не давали пожежі розійтися далі, інші охолоджували палаючі й сусідні з палаючими резервуари. Ситуація ускладнювалася тим, що оскільки горіли рідини нафтового походження, водою гасити їх було не можна. Тому, аби перекрити туди доступ кисню, за допомогою автодрабин ми провели дві пінні атаки на осередки пожежі. Тобто, одночасно з усіх боків накривали вогонь пінними струменями. Спрацювало. Потім ще кілька днів працювали на місці події, тримаючи ситуацію під контролем, ліквідовували осередки задимлення.
Цікаво, що рятувальники, коли їх називаєш сміливими й безстрашними, ніяковіють, мовляв, такими себе не відчувають, це звичайна робота, просто ризикована. А на питання, хто ж тоді герої, відповідають: ті, хто зараз стримують ворога, наші військові, Збройні Сили України!
- Слова щирої вдячності адресую мужньому особовому складу 11-го Державного пожежно-рятувального загону, які, ризикуючи своїм життям, ліквідують наслідки ворожих атак на Новомосковськ, - сказав міський голова Сергій Рєзнік. - Ми пишаємося вами. Ви гідно тримаєте свій фронт. Справжні герої. І щоразу, коли ми кажемо «Героям слава!» – це і про вас також. Молимося, щоб роботи у вас було якомога менше!
На фото:
1) Чергова зміна, яка першою прибула для тушіння ураженого ракетами об’єкту (зліва направо): Володимир Тронік, Руслан Гвоздік, Ярослав Крижановський, Олександр Червоноштан, Вадим Білокінь, Сергій Поломаренко, Дмитро Ковальчук.

2) Руслан Гвоздік, старший прапорщик служби цивільного захисту, командир відділення 31-го державної пожежно-рятувальної частини 11-го державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС в Дніпропетровській області