ВСЕ

Проведено опитування: Україна в умовах війни

Серед українців зафіксували значне зростання почуття гордості за країну. Якщо у серпні 2021 року 34% опитаних зазначали, що відчувають гордість за державу (у той час переважала емоція суму щодо України), то сьогодні це відчуття є домінуючим (80%).
Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг».
Сум щодо України відчувають 32%, радість – 20%, страх – 16%, гнів – 11%, зацікавленість – 6%. Сьогодні такі емоції як байдужість та сором щодо України практично відсутні у респондентів.
• Емоція гордості за Україну є домінуючою серед усіх респондентів, незалежно від віку чи регіону проживання. Радість дещо більше відчувають мешканці центру країни (період опитування збігається з визволенням від окупантів центральних областей), також радість більш поширена емоція щодо України серед молоді. Водночас, страх за Україну сьогодні найчастіше фіксується серед жителів сходу.
• Від серпня 2021 значно зросла кількість опитаних, які самоідентифікують себе як громадяни України (з 75 до 98%) та як «європейці» – з 27 до 57%. Натомість все менше респондентів говорять про себе як про «радянську людину», їх число зменшилось з 21 до 7%. Також фіксується абсолютно високий рівень місцевого патріотизму.
• Громадянська самосвідомість сьогодні домінує в усіх вікових та регіональних групах. Щодо проєвропейської самоідентифікації, то практично відсутні відмінності у вікових фракціях. Водночас фіксуються певні різниці по макрорегіонах: європейська ідентифікація дещо більше переважає на заході та у центрі. Прорадянська ідентичність відносно частіше серед найстарших.
• Абсолютна більшість (91%) не підтримують тезу, що «росіяни та українці – це один народ». Тих, хто має таку думку, сьогодні лише 8% (у серпні 2021 таких було – 41%, у березні 2022 – 21%). Підтримка такої ідеї ще фіксується серед 23% мешканців сходу та 13% старших опитаних. Натомість в інших макрорегіонах та вікових групах підтримка такої тези майже відсутня.
• За останній місяць у півтори рази зросла кількість тих, хто вважає, що відновлення дружніх відносин українців з росіянами є взагалі неможливим (з 42% до 64%). 22% вважають, що це може статися не менше, ніж через 20-30 років. Тих, хто бачить таке примирення у перспективі до 15 років, – близько 10%. Навіть у регіонах півдня та сходу більше половини опитаних не вірять у відновлення дружби між народами.
• Близько 80% респондентів тим чи іншим способом беруть участь у захисті країни. 45% респондентів допомагають захисту країни фінансово (у березні 2022 – 39%). Волонтерством та допомогою людям/військовим займаються 35%, беруть участь у інформаційному спротиві – 18%, працюють в критичній інфраструктурі – 13%, беруть участь в теробороні – 3%, або які військові – 3%. Чверть не мають змоги допомагати.
• До своєї роботи починають повертатись все більше людей. Наразі серед тих, хто мав роботу до війни, продовжують працювати 58% (у березні таких було 46%). В цілому 29% працюють у звичайному режимі, 26% – частково або віддалено, 3% – почали працювати на новій роботі. 41% втратили роботу на час війни (у березні було 53%). Найбільше тих, хто зараз працює, – у західних областях, тоді як лише третина мешканців сході мають роботу, а інші дві третини – втратили роботу.
• Змінити місце проживання довелося 20% дорослого населення. Найбільше тих, хто був змушений виїхати з місця проживання, у східних регіонах (46%). Також більше виїхало молоді (31%), старшим важче покинути свою домівку (13%). Третина з тих, хто покинув домівку, планують повертатись вже найближчим часом, чверть – ще трохи почекають. Близько 40% висловлюють готовність повернутися, але тільки після закінчення війни.
• Майже 80% задоволені діяльністю свого міського/сільського голови, комунальних служб та поліції. Три чверті задоволені роботою медичних закладів, дві третини – громадським транспортом та закладами освіти.
• 81% підтримують ідею збільшення податків для українського бізнесу, який продовжує працювати в росії.
• 76% підтримують ініціативу перейменування вулиць та інших об’єктів, назви яких пов’язані з росією.
• Зростає підтримка ідеї розриву зв’язків УПЦ московського патріархату з російською православною церквою. Сьогодні за цю ініціативу 74% (на початку березня – 63%). Не підтримують – лише 7%.