- Ганно Іванівно, яка кількість читачів відвідує міські бібліотеки?
- За минулий рік до наших бібліотек записалися 10,5 тисяч користувачів, вони 85,5 тисяч разів відвідували бібліотеки, отримавши 219,5 тисяч книг. Люди йдуть, бо маємо доволі потужний книжковий фонд – понад 135 тисяч книг. Їх збирали не один рік. Нагадаю, перша бібліотека в Новомосковську була створена в листопаді 1943 року, вже через півтора місяці після звільнення міста від окупації. Вагомим доповненням до книжкового фонду є періодичні видання, ми передплачуємо 70 найменувань газет та журналів.
Але, звичайно, часи змінюються, життя диктує нові правила гри - як сказав класик, в кареті минулого далеко не поїдеш. Тому й бібліотеки не стоять на місці, осучаснюються. І зараз бібліотеки - це не лише книги, це передусім простір для спілкування, який має великий культурний і освітній потенціал. У Новомосковську ми маємо успішний приклад такої трансформації бібліотек.
- Виходить, поки Верховна Рада вирішує, що робити з бібліотеками, ви самотужки створюєте в них соціальний простір. У чому ж конкретно він полягає?
- Щоб не винаходити велосипед, ми ретельно вивчили досвід європейських країн та інших міст України. Все краще запроваджуємо у себе. Зараз у будь-якій нашій бібліотеці ви можете не лише почитати книжку, але й взяти участь у роботі 19 клубів, студій чи салонів для людей різного віку й різних уподобань.
Передусім ми відкрили інформаційно-дозвіллєві простори, де провели інтернет, створили зони вільного доступу до Wi-Fi, комфортні умови для роботи та відпочинку. До речі, інтернет у читальному залі центральної бібліотеки ми підключили ще у 2007 році. В результаті перемоги в конкурсі програми «Бібліоміст» у 2012 році отримали 12 комп’ютерів, оснащених веб-камерами, навушниками з мікрофонами, ліцензованим програмним забезпеченням, та 4 комплекти офісної техніки. Маємо офіційну сторінку бібліотеки в Facebook, створили канал на Youtube. Випускаємо бібліотечний вісник – журнал «Bookвоїд», який є електронним виданням і знаходиться у вільному доступі в мережі Інтернет. З початку цього року в рамках соціального проєкту «Смартфон для всіх» проводимо тренінги, передусім з людьми похилого віку, з користування сучасними телефонами, зокрема Вайбером та іншими додатками. Відкрили в окремому приміщенні коворкінг-офіс для погодинної роботи, наприклад, фрилансерів.
В бібліотеці діють літературне об’єднання «Самарь», жіночий клуб за інтересами «Роксолана». Створили юридичну агенцію «Феміда», де заняття проводить кваліфікований адвокат - вони припали до душі школярам, які приходять на них цілими класами. Психологічну студію «Довіра» веде професійний психолог. Активно діє патріотичний клуб прихильників історії «Відлуння», молодіжний клуб «Діапазон», «Школа щасливої родини» для молодих сімей. Творчі люди вподобали заняття з бісероплетіння, пластилінографіки, вишивки, заняття в хобі-клубі «Недільна світлиця». Діють гуртки дитячої творчості «Кольорові намистинки», «Фантазія», ми відкрили клуб для юнацтва «Стильне покоління», гурток комп’ютерної грамотності для дітей «ІТ-kids», гурток англійської мови «Happy English». На абонементі центральної бібліотеки функціонує ігрова зона «Дитячий ігроленд», є ляльковий імпровізований театр «Промінчик» для найменших – тут ми показуємо лялькові міні-вистави, а сценарії для них пишемо самі.
Для людей поважного віку діє ретро-салон «Nostalgie», де готуємо інформацію про видатних особистостей минулого, демонструємо тематичні фільми. На Кулебівці при бібліотеці для найстаршої категорії жителів створено клуб «Золота душа». Є в нас і «Університет третього віку» - він цікавий передусім аудиторії дачників, де вони не тільки знайомляться з новою для себе інформацією, а й обмінюються власним багатим досвідом садівництва та огородництва. В рамках Університету провели акцію «Бібліотека насіння», яку потім у нас навіть запозичили бібліотеки інших міст України: городники приносять на заняття різне насіння – овочів, квітів тощо, обмінюються ним, а на наступних зустрічах жваво обговорюють отримані результати посівів.
Ми постійно організовуємо тематичні вечори, мистецькі й музичні вітальні, зустрічі з цікавими людьми, години народознавства, кіногодини, слайд-шоу, віртуальні подорожі, бібліотечні журфікси, фотовітальні, різноманітні виставки, огляди літератури, круглі столи, краєзнавчі вечорниці, дискусії, на заходи запрошуємо відповідних фахівців, науковців, краєзнавців. Чимало задумок маємо в стадії реалізації, аби лише коронавірус не заважав…
- Який штат бібліотечної системи міста?
- Всього 36 працівників, з них 27 бібліотекарів, решта – художник, інженер з обслуговування комп’ютерів, технічний персонал.
- А що відомо про законопроект стосовно бібліотек, який готує Верховна Рада? Бібліотеки залишаться?
- Так, але їх реформують. На початку вересня парламент проголосував у першому читанні за зміни в закон про бібліотечну справу. Це було очікувано, бо чинний закон втратив актуальність. Нова його редакція прибирає застарілі норми і додає низку сучасних термінів, наприклад, «електронна база даних», «електронний документ» тощо. Що важливо, закон передбачає створення Національної електронної бібліотеки, яка буде містити цифрові копії друкованих видань та аудіовізуальних документів.
Обіцяють, що процес реорганізації чи ліквідації бібліотек, який уже розпочався, буде публічним - ліквідувати бібліотеку можна буде лише за згоди громади і в разі, якщо це не суперечить державним соціальним нормативам забезпечення населення публічними бібліотеками. Обіцяють і певну державну фінансову підтримку бібліотекам. Але цьому закону ще належить пройти друге читання. У будь-якому випадку бібліотечна справа житиме, якщо тільки її трохи підтримають.
Якщо в цілому, то успіх розбудови нашої держави залежить від людського потенціалу, який розвиватиметься лише тоді, коли буде якісна освіта, культурна складова й виховання національної ідентичності. І я переконана, що саме бібліотеки є такими центрами, де ці складові поєднуються.
- Дякую за бесіду.
Розмовляв Вадим Червоноштан