Як правило, скаржники нарікають, що місцева влада нічого не робить по вирішенню цієї проблеми. Та коли починається відлов безпритульних тварин, відразу з’являються зоозахисники, які протестують проти жорстокого поводження з тваринами. Де знайти «золоту» середину?
Літні люди пам’ятають той час, коли комунальники попереджали власників собак чи котів, у які дні буде проводитися очистка міста від безпритульних тварин. Тоді по місту розкладалися отруйні харчі і таким чином знищували так званих «шавок». Або ж їх відстрілювали.
Потім прийняли закон, яким визначили, що тварин вбивати не можна - треба відловлювати, стерилізувати, лікувати від блох і глистів, вакцинувати від сказу й чумки, тримати два тижні під наглядом, чіпувати і не агресивних собак відпускати на волю. І переклали це на плечі місцевих органів влади. Але, враховуючи, що вартість такої процедури для однієї тварини на сьогодні сягає 2750 грн, будь-де в Україні собачі проблеми не будуть у пріоритеті влади, якщо ще не вирішені проблеми людей. У Новомосковську це досі робиться виключно силами й коштами волонтерів. Тому ми можемо спостерігати, що вулицями міста сьогодні бігають собаки з кліпсами в вухах. Це означає, що така собака стерилізована та вакцинована.
Ще один варіант, запропонований законодавцями, - створення притулків для тварин. Але вони, по-перше, ще дорожче обходяться, а, по-друге, досвідчені волонтери самі порівнюють притулки з концтаборами – в них погані умови, тварини обмежені в свободі, там швидко розповсюджуються хвороби та епідемії.
Минулого тижня Верховна Рада ухвалила закон, який впроваджує в Україні європейські, гуманні стандарти поводження з тваринами. Зокрема, забороняється регулювати чисельність безпритульних тварин шляхом отруєння, евтаназії тощо. Під забороною й жорстоке поводження з тваринами. Покарання за порушення закону – аж до 5 років в’язниці.
Чи запрацюють норми закону, невідомо, але він точно не зменшить кількість бродячих собак і котів. А досвід навіть великих міст України показує, що вирішити питання – задача не з легких. Акції з відлову й стерилізації швидко сходять нанівець разом із закінченням грошей. Волонтери запевняють, що нереально вирішити проблему без зміни ставлення до тварин значної частини населення. Чому? Справа в тому, що спостереження в Україні показують: головне джерело появи бездомних тварин – «жалісливі» люди з приватного сектора або власники дач. У них не піднімається рука топити новонароджений приплід, водночас вони його з легкістю відправляють за ворота, ледве собачата починають бігати. А потім обурюються кількістю тварин на вулицях і шукають винних.
- У Новомосковську вся робота з цими тваринами тримається виключно на волонтерах, - розповідає Максим Ремезок, начальник відділу поводження з безпритульними тваринами КП «НККП». – Волонтерів дуже багато, а найактивніших - чоловік 30. Усі вони різного віку - є студенти, є й пенсіонери, які самі їдять кашку на воді, але половину пенсії витрачають на допомогу тваринам, оплачують послуги ветеринарів, операції тваринам, які потрапили в ДТП, далі тримають пролікованих тварин у себе вдома і випускають, коли ті одужують - і потім починають займатися іншими тваринами. Ось так за минулий рік зусиллями небайдужих городян нам вдалося відловити, вилікувати, стерилізувати й чіпувати 178 собак.
Максим єдиний працівник такого профілю на підприємстві, працює там уже півтора роки. На особистих зв’язках домовляється, де лише може, з ветеринарами, перевізниками, клініками, спеціалізованими підприємствами – все для зменшення популяції безхазяйних братів наших менших. Він переконаний, що без втручання влади кардинально зрушити питання з мертвої точки не вдасться, адже це надасть роботі системності.
- Одразу як я прийшов на роботу, написав Програму поводження з безпритульними тваринами, - ділиться наболілим Максим. - Але вона нікого у виконкомі не зацікавила, її ніхто не приймав. Добре, що зараз уже два місяці як у виконкомі активно шліфують цей документ, обговорюють на засіданнях виконкому, депутатських комісіях. Є надія, що скоро документ буде прийнятий і стане основою для планової цілеспрямованої діяльності в цій сфері всіх зацікавлених сторін.
Отже, дорогу осилить той, хто йде. Минулої п’ятниці у виконкомі міський голова Сегій Рєзнік провів «круглий стіл» з даної проблематики, куди запросили зоозахисників, науковців, ветеринарів, представників громадських організацій, волонтерів. В роботі також взяла участь голова правління громадської організації захисту тварин "Вірність", депутат обласної ради Маріанна Мірошніченко. Обговорили проєкт міської Програми поводження з безпритульними тваринами та регулювання їх чисельності, проєкт міських правил поводження з домашніми тваринами, шляхи стерилізації тварин, організацію захисту городян від нападів агресивних тварин, систему поховання домашніх та безпритульних тварин.
За результатами «круглого столу» напрацьовані рекомендації для керівництва міста, депутатів та виконавчих органів влади щодо вирішення проблеми безпритульних тварин цивілізованими методами.
У будь-якому випадку ми повинні пам'ятати, що байдужість не може зарадити проблемі. Людина - розумна істота, яка вирізняється здатністю мислити. Так, ми маємо думати і піклуватись про тих, кого приручили, бо що як не це робить нас людьми?
До речі, чому в Європі не викидають тварин на вулицю? На думку європейців, головна причина, чому тварини опиняються на вулиці - безвідповідальність людей. Тому там дійшли висновку, що у вирішенні проблеми бездомних собак потрібно працювати в першу чергу не з самими собаками, а з їх власниками. Усі тварини мають бути зареєстровані, з чіпами, де вказується усі дані про господаря тварини. Перш ніж завести будь-яку тварину, потрібно заплатити за неї чималий податок. Запроваджені великі штрафи для господарів, якщо їх тварини опиняються на вулиці. Наприклад, у Люксембурзі штрафи доходять до 227 тисяч доларів, в Австрії — до 15 тисяч, а в Німеччині — до 25 тис. євро.
Тож «Убити можна помилувати» – де поставимо кому? Принаймні, міська влада має намір розрулювати ситуацію. Як воно буде на ділі – ми триматимемо наших читачів в курсі подій.