Дуже кортить задати пану Глущенку два питання:
1. Якщо ви настільки стидаєтесь свого минулого, то може краще не лізти у мери? Залишить таку можливість людям, яким не соромно дивитись в очі землякам.
2. Чому ви не з'явились на засідання суду? Представник нашої редакції з чистим сумлінням прийшов, а вас нема. Підманула, підвела?!
А городянам хочеться задати питання:
Хто про нього чув з моменту місцевих виборів 2015 року? Мабуть, ніхто.
Тоді він хотів стати депутатом від партії «Громадська сила» Загіда Краснова – не вийшло. У 2010 році балотувався на мера від Партії регіонів. У 2006 році – теж на мера. Лише партії різняться, іноді надто радикально: зараз його підтримує Патріотична партія України (якщо хтось чув про таку).
Рік тому в газеті «Новомосковська правда» була опублікована стаття під назвою «Нинішня міська влада готує зручного для себе мера». В ній ми висловили здивування, що громадську організацію «За чисте місто», яку очолює Глущенко, почали активно піарити «Полезная газета» і «Новомосковская жизнь»– інтернет-ресурси, які обслуговували інтереси екс-нардепа – колишнього керівника міської організації Партії регіонів. У цьому зв’язку ми нагадали, кого саме Партія регіонів, ще починаючи з 2010 року, висувала своїм кандидатом на вибори мера Новомосковська. Ми також висловили припущення, що зараз колишні перефарбовані регіонали будуть використовувати у своїй агітації газету «Вісник Присамар’я», до створення якої, як відомо, пряме відношення має Глущенко.
«Смішно згадати, – писали ми, – як Глущенко в єдиній команді з Вікторією Шиловою навперебій змагався в улесливих висловлюваннях про Януковича на сторінках газети Партії регіонів».
Також ми опублікували реальні фото агітаційної газети Партії Регіонів від 20 жовтня 2010 року. Ви теж можете їх побачити в галереї вгорі цієї новини ⬆️. Тепер, завдяки позову Глущенка, оригінал цієї раритетної газети служить доказом у суді.
Останній на нашу публікацію образився, заявив, що це вигадки, та подав у суд на нашу газету. Позивач вимагає спростувати наступну інформацію (дослівно):
«...Від виборів до виборів новомосковці взагалі не чують ані слова про Глущенка, не говорячи вже про якесь хоча б мінімальне ворушіння громадської активності, аби виправдати назву своєї ГО. Ні-чо-го, абсолютний нуль. Але як тільки вкотре запахне місцевими виборами - він завжди тут як тут.
...Не менш важливим і показовим є те, що Глущенко має пряме відношення до газети «Вісник Присамар'я», це його дітище. Не вийшло у Нестеренка вішати населенню локшину через свою газету «Твій рідний край» - тепер можна спробувати іншу інформаційну платформу...
Сьогодні збанкрутіла міська влада у пошуку шляхів подальшого розкрадання бюджетних грошей судорожно намагається підсунути городянам свого нового-старого ставленика від колишньої синьо-білої гвардії...
...Отже, зможе нинішня банда посадити у крісло мера свою людину - буде продовжувати знущатись над містом ще 5 років».
Ми не збираємося коментувати ці вимоги, щоб не бути звинуваченими у тиску на суд, який досі триває. Залишаємо це на розсуд читачів.
Додамо, що Вікторія Шилова теж виявила бажання стати мером (чи як зараз говорять фанати фемінітивів – мершою). Радимо знову подивитсь галерею вгорі цієї новини ⬆️ та побачити цитату Вікторії щодо Януковича. Що дала місту її участь у минулій виборчій кампанії, городяни добре пам’ятають. Невже хлібозаводівська братія знову готує якийсь «сюрприз» городянам?
Як це було
Як заявляв напередодні другої світової війни рейхсміністр пропаганди Німеччини Геббельс: «Чим жахливіша брехня, тим охочіше в неї вірять і тим швидше вона поширюється». Представляємо вам урок маніпулювання громадською думкою від сучасних майстрів брехливого слова. Це витяги з публікації в «Новомосковська правді» від 1 листопада 2011 року.У жовтні 2011 року новомосковці голосували за депутатів місцевих рад. В депутати обласної ради балотувався Сергій Карпенко, співвласник кількох підприємств, голова правління концерну «Союз-Енерго». Його суперниками по виборчому округу були 7 кандидатів, але основним – однопартієць Шилової по Партії регіонів. Наближався день голосування. І ось напередодні, в останній день, коли згідно з законом дозволяється агітація, по місту побігли численні кур’єри, розносячи газету Вікторії Шилової «Правый берег Днепропетровска». В ній – інформаційна «бомба»:
«Сергій Карпенко – двічі засуджений! «Хіба можна йому довіряти?» – зверталася авторка до читачів.
Навіть людині, далекій від юриспруденції, зрозуміло, що для таких гучних заяв мають бути «залізні» підстави. Але читаємо, звідки все взято у даному випадку: «Через общественные приёмные поступила информация...»
Ось так просто? Хтось прийшов і розповів?!!
Виявляється, у нас можна, почувши якусь маячню, надрукувати на людину наклеп! Головне – щоб вчасно. А момент вкидання інформаційного бруду був вибраний ідеально: Карпенкові часу на спростування недостовірної інформації не залишалося, бо будь-які публікації виборчого характеру за день до голосування забороняються. Тож Шилова результату досягла – свіжа «новина» в день голосування була у всіх на устах, що не могло не вплинути на результати виборів. Карпенка не вибрали.
Після виборів він оприлюднив довідку ГУМВС: «Засудженим не значиться» і звернувся до суду. Кіровський районний суд Дніпропетровська вирішив: «Визнати поширену інформацію в газеті «Правый берег Днепропетровска» про те, що Карпенко С.А. був судимий за крадіжку та підробку документів, недостовірною».
Головна наша проблема в тому, що ми не можемо відрізнити гарного політика від гарного оратора. А це вже нагадує казку про Буратіно: «Ему с три короба наврёшь...»
Не треба забувати і про грецького Троянського коня. З тих часів не даремно побутує прислів’я: «Обманом міста беруть». Це вже в прямому сенсі слова стосується Новомосковська. Щось тут все-таки затівається, «троянські» коні вже на місці...