Зазвичай, протягом весни-літа люди поступово виплачували заборгованість. Тепер же багатьох розслабила Постанова Кабміну, що забороняє нараховувати пеню і штрафи за борги під час карантину. Зауважимо, що йдеться про борги поточні, так би мовити, коронавірусні, а не борги минулих років. Але чимало хто через фінансову скруту борги не гасить, зараз сукупний борг складає майже 31 млн грн.
Як повідомили в КП «Новомосковськтеплоенерго», в середньому щомісяця від населення надходить платежів близько 1 млн грн на місяць. Такими темпами можна ліквідовувати борги до початку 2023 року, та й то за умови, якщо батареї увесь цей час залишатимуться холодними. Тож сподіватися на благополучний початок наступного опалювального сезону не доводиться. Як то воно буде, не зможе передбачити ніхто.
Доводиться чути й таке: восени вибори, нікуди не дінуться, тепло дадуть. Цілком можливо. Там, де є кошти в місцевих бюджетах, допоможуть теплопостачальним підприємствам. Але ж Новомосковськ – місто не прибуткове, дотаційне...
Ускладнює ситуацію те, що з січня 2020 року постановою Кабміну скасована верхня межа тарифу на природний газ для населення і тариф тепер повністю залежить від динаміки цін на європейський газ. Що з ними буде восени, теж ніхто не спрогнозує.
За новими правилами, встановленими Кабміном, теплопостачальні підприємства зобов’язані щомісяця, у т.ч. і влітку, оплачувати 1/12 частину вартості газу за цінами минулого опалювального сезону. Це для Новомосковська 1 мільйон, але де його взяти, якщо той мільйон, що збирають, іде в рахунок погашення боргів минулих років? А ще ж треба й готувати теплогосподарство до зими, залатати хоча б якісь найбільш діряві труби, котли почистити і т.п. А грошей немає.
Міська влада на додачу сама заплутує городян своїми намірами припинити функціонування КП «Новомосковськтеплоенерго». Прийняли Програму децентралізації теплопостачання, але ні у 2019, ні в 2020 роках заплановані заходи не виконуються (тим не менш, під деякі пункти Програми гроші на виконкомі регулярно виділяють). У вересні 2019 року міський голова В.Літвіщенко взагалі заявив, що дозволи населенню на відключення від централізованої системи теплозабезпечення більше надаватись не будуть. Але й досі надають. У чому секрет таких хитань і нерішучості, невідомо. Але люди чують, що КП у 2023 році начебто ліквідують, то й не дивно, що мало знаходиться охочих віддавати їм свої гроші. Плутанину в головах породжує саме керівництво міста.
Типова ситуація абсурду – по мікрорайону Кулебівка. Ще рік тому котельню по Спаській, 8А влада планувала закрити з переведенням дитсадка «Ластівка», амбулаторії, 24 житлових будинків і гуртожитку на електроопалення. На дитсадок витратили чималу суму бюджетних коштів, відрізали труби. А потім все «вернули взад», бо знайшли таких «майстрів» автономки, що тепер Обленерго відмовляється ставити підпис щодо введення об’єкту в експлуатацію. Дітей без тепла не залишиш, тож котельня спалювала газ, а 202 квартири жителів припинили платити за тепло й тільки накопичують борги – зараз борг 1,6 млн, який за останній опалювальний сезон виріс на 700 тисяч.
За редакційним запитом директор КП «Новомосковськтеплоенерго» повідомив про роботу з неплатниками. Так, з початку року до суду пода но 76 позовів на загальну суму 900 тис. грн, в Державну виконавчу службу вже надійшло 34 судових накази про стягнення боргів. За 2019 рік було подано 249 позовів на суму 3 млн грн, до ДВС надійшли 187 наказів на 2,5 млн грн. Судові витрати – за рахунок боржників.
Тривожною є ситуація і з ремонтними роботами. На підприємстві, враховуючи скруту, запланували до осені зробити хоча б те, що вже «горить» і чекати не може: ремонт дірявих мереж, їх промивку, технічне обслуговування обладнання, повірку приладів тощо. У зв’язку з відсутністю коштів все тільки латають, та й то завдяки народним умільцям. Чи надовго цього вистачить? Питання без відповіді, зима покаже. Усі сподівання на те, що вона буде знову не надто суворою.
У «Нафтогазі» вже заявили, що припинятимуть постачати газ підприємствам, які матимуть великі борги. І в цьому попередженні немає шантажу чи політичного підґрунтя, це сувора реальність ринкової економіки: не платиш – не отримуєш товар.
Коментар лідера ГО «Наш Новомосковськ» Сергія Рєзніка:
- Питання розвитку міської інфраструктури та житлово-комунального господарства стоять на першому місці серед проблем, які хвилюють містян і потребують вирішення. І серед цих проблем стан теплогосподарства міста – це окрема сумна історія.
80% міських тепломереж зношені й фактично є міною уповільненої дії в осіннє-зимовий період. А коштів на модернізацію, на оновлення мереж міська влада не виділяє.
Ці кошти не обов’язково вишукувати в нашому міському бюджеті. Є величезний набір інструментів для пошуку таких фінансів: субвенції обласного та державного бюджетів, приватні інвестори, грантові кошти, кошти міжнародних і вітчизняних фінансових інститутів. Тобто, фінанси залучити для вирішення проблеми можливо. Має бути у наших керівників бажання і знання. Так чого у них немає?
Проблема ще й у тому, що в місті немає зрозумілої політики щодо цього питання. То керманичі приймають рішення всім негайно переходити на автономне опалення. Рік тому все на словах змінюється на 180 градусів - і береться курс на централізоване опалення.
Дивує те, що і першому, і в другому випадку все проводиться без належних розрахунків і аналізу наслідків. Ну так же не можна!
Половина городян живуть у багатоповерхівках. Такі важливі для них рішення мають прийматися не кулуарно, повинні бути ґрунтовні фінансові й технічні розрахунки, прораховані наслідки, підведені джерела фінансування, розроблена система допомоги соціально неза- хищеним верствам населення.
Цього, на жаль, немає. Процесами керує лише особистий інтерес. Житлово-комунальне господарство Новомосковська давно вичерпало свій ресурс, а посадовцям явно не вистачає ініціативності в ухваленні рішень. Сидіти в кріслах, нічого не робити й отримувати зарплату – це шлях в нікуди. Бо, як казав відомий персонаж Максима Горького, «в карете прошлого никуда не уедешь».