Про те, які здобутки на своєму рахунку має «Новомосковський посуд» та які цілі перед собою сьогодні ставить «Інтерпайп НМТЗ», нам розповів Сергій Тільний. Протягом останніх трьох років Сергій Васильович був директором «Новомосковського посуду», а нещодавно очолив «Інтерпайп НМТЗ».
- Сергію Васильовичу, Ви вже достатньо довгий час працюєте у Новомосковську. Розкажіть з чого розпочалася ваша кар’єра тут?
- До Новомосковська я переїхав у 2011 році, коли мене призначили директором з фінансів та економіки «Інтерпайп НМТЗ». Це був найважчий етап моєї кар'єри - інший завод, новий колектив, нові завдання.
Незважаючи на всі очікувані труднощі - був стимул далі розвиватися, адже на цей період я мав достатній досвід управління фінансами та економікою підприємства. До переїзду вже 10 років працював у Дніпрі на «Інтерпайп НТЗ», де розпочинав кар’єру із посади економіста.
- Перші кілька років Ви працювали директором з фінансів та економіки «Інтерпайп НМТЗ» під керівництвом Юрія Миколайовича Антипова. Чи вплинуло це на вашу подальшу кар'єру?
- З Юрієм Миколайовичем Антиповим ми пропрацювали 6 років. За цей час він став для мене справжнім наставником, прикладом мудрого керівника із рідкісними людськими якостями, і я дуже вдячний йому за підтримку. Юрій Миколайович, який сам починав свою трудову діяльність з майстра цеху, завжди особливу увагу приділяв виробництву і вимагав від своїх підлеглих глибоких знань виробничого процесу.
Під його керівництвом я займався зниженням операційних витрат і підвищенням продуктивності праці. За 6 років мені вдалося освоїти технологію виробництва зварних труб. Допомогла в цьому і база знань, яка в мене вже була. Адже освіту я здобував у Національній металургійній академії одразу за двома спеціальностями - «Металургія чорних металів» та «Економіка підприємства».
- Протягом останніх трьох років Ви очолювали «Новомосковський посуд». Які досягнення підприємства можете відзначити за цей час?
- За останні 2 роки «Новомосковський посуд» зробив прорив у виході на нові ринки. Сьогодні наша продукція представлена в 33 країнах світу. Ключовими напрямками для подальшого розвитку є Європейський союз, Близький Схід і Північна Африка.
У ЄС завод концентрується на поставках до Польщі, Німеччини, Швеції, Італії, Чехії. Європейцям подобається емальований посуд, проте вони дуже вибагливі до якості та екологічних характеристик продукту. Ми по праву можемо пишатися нашими виробами, тому що їх якість та екологічність підтверджені в процесі суворої європейської сертифікації.
Другим за значимістю для розвитку поставок заводу є країни Близького Сходу. Там наша продукція представлена у Саудівській Аравії, ОАЕ, Кувейті і Катарі. На цьому ринку дуже великий потенціал, тому підприємство має в планах подвоїти товарообіг.
Третій перспективний напрямок для нашого посуду - це Північна Африка. Нещодавно завод виконав першу поставку до Марокко, а також пройшов сертифікацію на ринку Єгипту, де вже невдовзі на полицях з’явиться наша продукція.
- А які зміни сталися за цей час у виробництві посуду?
- Останні 3 роки ми працювали над збільшенням ефективності виробництва та його технічним переозброєнням. Нам вдалося збільшити продуктивність, а також реалізувати декілька важливих інвестиційних проектів.
По-перше, завод почав виробляти власну фурнітуру із нержавіючої сталі для емальованого посуду.
Раніше ми завозили її з Китаю, сьогодні - виробляємо самостійно на сучасному обладнанні. У нове виробництво інвестували близько 300 000 доларів.
По-друге, ми модернізували печі для випалювання посуду, лінію для емалювання, а також оновили систему подачі стисненого повітря. На ці проекти знадобилось близько 490 000 доларів. Звичайно, ці заходи допомогли покращити якість продукції та підвищити ефективність виробництва.
- Сергію Васильовичу, а яке з цих досягнень найбільш важливе для Вас особисто як для керівника?
- Одним із найбільш значущих вважаю вихід на нові ринки збуту в критичний для підприємства момент, а саме коли для нас «закрився» ринок Росії. Протягом усієї історії заводу це був основний ринок після українського, і на той момент складав 50% від загального портфеля продажів. Але ми змогли переорієнтуватись і зацікавити но- вомосковським посудом покупців із Європи та інших регіонів.
- Чи змінилися умови праці для співробітників за останні кілька років?
- Так, ми постійно над цим працюємо. Протягом 3 років ми повністю відремонтували побутові приміщення та оновили внутрішню і зовнішню частину виробничої будівлі «Новомосковського посуду». Думаю, приходити на роботу нашому колективу стало ще приємніше.
- Влітку Ви знову повернулися до «Інтерпайп НМТЗ», тепер вже як в.о. голови правління. Як ідуть справи на підприємстві? Які завдання стоять перед заводом на найближчий рік?
- На сьогодні «Інтерпайп НМТЗ», як і раніше, відчуває дефіцит замовлень, пов'язаний із високою конкуренцією на ринку зварних труб. До того ж, ми спостерігаємо спад світової економіки, що також суттєво позначилося на кількості замовлень. Тому основне завдання у цей період - підвищувати ефективність виробництва задля того, щоб ми могли успішно конкурувати як в Україні, так і поза її межами.
Ми плануємо розвивати ділянку ізоляції труб. На сьогодні освоєно зовнішнє антикорозійне покриття для труб діаметром від 114 до 530 мм, плануємо освоїти діаметри менше 114 мм. У планах - і освоєння покриття внутрішньої поверхні труб.
Також будемо продовжувати роботу щодо підвищення культури виробництва.
- Сергію Васильовичу, а як на підприємстві відреагували на карантин та епідемію коронавірусу? Які зміни це наклало на робочий процес?
- Авжеж, епідемія торкнулась і нашої компанії. Із перших днів і на «Інтерпайп НМТЗ», і на «Новомосковському посуді» діють додаткові протиепідемічні заходи.
Це - вимірювання температури усім, хто заходить на територію підприємств, додаткова дезінфекція приміщень, забезпечення працівників масками і антисептиками. Також ми запровадили додаткові маршрути корпоративних автобусів, щоб наші співробітники могли у безпечних умовах дістатися на роботу і додому. Влітку прийняли рішення проводити обов’язкове ПЦр-тестування за рахунок компанії для співробітників, які повертаються із відпусток. Це дозволяє звести до мінімуму небезпеку інфікування трудових колективів, зберегти здоров’я наших співробітників та не зупинити виробництво через коронавірус.
Крім того, компанія разом із благодійним фондом «Відродження регіону» допомагала лікарням підготуватись до епідемії. Так, для Новомосковської центральної міської лікарні ми поставили засоби індивідуального захисту та обладнання на 2,8 мільйонів гривень. Серед них - і сучасний апарат ШВЛ, і 5 кисневих концентраторів.
- Завод постійно підтримує місто та міські проекти. Чи є якісь плани із розвитку Новомосковська на найближче майбутнє?
- Так, ми не припиняємо підтримувати соціальні ініціативи містян. Нещодавно Новомосковськ відсвяткував черговий День народження. Цієї осені ми приєднаємось до акції із висадки нових дерев і разом із міськими комунальними службами висадимо близько 600 саджанців на вулиці Сучкова. Також ми працюємо над новою арт-інсталяцією з металу, яка вже невдовзі прикрасить вулицю Паланочну. Це - наші привітання місту та усім його жителям.
- Сергію Васильовичу, чи є у керівника підприємства вільний час? Як Ви любите його проводити?
Вільний час я присвячую своїй родині, люблю подорожувати усією сім’єю. Ще захоплююся зимової та літньої риболовлею. Часу на розваги, звичайно, небагато, тому намагаюся завжди використовувати вільний час із користю.